Газета "Закон і обов"язок" випуск від 18 вересня 2009 року
Шляхом активної співпраці Усім відомий вислів: «Діти – наше майбутнє». Проте не завжди суспільство при виборі пріоритетів і стратегії розвитку керується потребами й нагальними проблемами саме цієї вікової категорії населення. Питання економіко-політичного характеру начебто вирішуються, але рівень злочинності серед дітей та молоді, на жаль, залишає бажати кращого. Як діяти, як впливати на осіб, що за п’ять кроків до самостійного життя оступилися, вступили у конфлікт із законом і, зазнавши складного життєвого випробування, розчарувалися в долі? Як переконати людину, що ніколи не пізно почати нове життя, без абстинентного синдрому і сповнене радості? Відповіді на ці питання шукають і знаходять підрозділи кримінально-виконавчої інспекції як державного органу, що не лише виконує альтернативні позбавленню волі покарання, а й безпосередньо бере участь у широкій соціальній роботі із засудженими.
Відомо, що колишні вихованці талановитого педагога А. Макаренка більше не поверталися до місць позбавлення волі, а ставали активними й свідомими членами суспільства. Безумовно, й сьогодні існує система, яка не дозволяє кидати напризволяще неповнолітніх засуджених. При цьому велике значення мають соціально-педагогічна робота з сім’ями, психологічна корекція, формування навичок самоконтролю, здорового способу життя, іншими словами, – надання можливості дітям і молоді виявити свої позитивні риси й відчути себе потрібними суспільству.
З метою самосвідомого відновлення правопорушників у відповідному соціальному статусі й дотримання їхніх прав і законних інтересів кримінально-виконавча інспекція Солонянського району Дніпропетровщини активно розвиває партнерство з державними та громадськими організаціями. Це здійснюється шляхом проведення навчально-практичних семінарів, круглих столів, конференцій, укладення договорів, угод та протоколів про спільні наміри. Наприклад, Солонянською КВІ укладено договори про співпрацю зі Службою у справах дітей Солонянської райдержадміністрації, Солонянським районним центром служби зайнятості населення, а також угоду про співробітництво із Солонянським районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Згідно з останньою реалізується програма «Соціальний супровід неповнолітніх і молоді, які умовно засуджені та звільняються з місць позбавлення волі». Сутність програми полягає в організації соціально-педагогічних досліджень для визначення мотивації злочинів, факторів агресивної поведінки умовно-засуджених дітей, проведенні лекцій, психотренінгів з метою профілактики наркоманії, алкоголізму, з питань міжособистісних стосунків у групі тощо.
Відповідно до Порядку взаємодії кримінально-виконавчої інспекції і центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розроблено план спільних дій, який передбачає заходи соціального, психолого-реабілітаційного й профілактичного характеру. Працівники Солонянської КВІ спільно з районним центром СССДМ систематично організовують рейди в населені пункти району, основною метою яких є запобігання злочинності й, насамперед, рецидиву злочину серед дітей та молоді.
Звичайно, одними з найефективніших методів соціально-виховної роботи є бесіда, інтерв’ю, які дозволяють «побачити» дитину, виявити причини певної поведінки. Необхідною при цьому є людська увага. З іншого боку, поважаючи, слід вимагати. Нерідко воля сприймається як уседозволеність, тому важливим моментом у вихованні засуджених дітей є формування понять «дисципліна», «обов’язок», «відповідальність», адже «якщо від людини не вимагати більшого, більшого від неї й не отримаєш». Молоді правопорушники, що перебувають на обліку в КВІ, як правило, зростають у неблагополучних сім’ях, є свідками пияцтва і колотнеч. Майже кожен третій з них виховується в неповній сім’ї (з одним з батьків) або дідусем, бабусею. Алкогольні напої починають вживати у ранньому віці. Окрім того, переважна частина молоді негативно зарекомендувала себе під час навчання в школі. Є засуджені, які ще з дитячих років перебували на обліку в міліції.
Серед цих осіб багато неодружених. З їх анкетування випливає, що вони мріють про збереження або створення сім’ї; якщо мають дітей, то переважно одного-двох, але стосунки з ними складні. Багато військовозобов’язаних не служили в армії, певна їх частина відбували покарання у виховних колоніях і установах виконання покарань, а деякі перебувають на обліку в психдиспансерах.
Безліч факторів слід враховувати при роботі з засудженими. Важливо вчасно виявити і створити так звані позитивні перспективи для формування й розвитку позитивного в особистості. Людина не може жити, якщо в неї попереду немає нічого радісного. Практика перевиховання засуджених свідчить про те, що перспективи («завтрашня радість», за А. Макаренком) можуть бути пов’язані і з достроковим звільненням, так і з іншими конкретними особистісно значущими обставинами: можливістю матеріального або морального заохочення, поліпшенням умов відбування покарання, з усім тим, що відображає потреби засудженого. Технологія створення перспективних ліній, розроблена А.Макаренком, потребує: постановки перед засудженим конкретних завдань, визначення шляхів їх вирішення, допомоги особистості в їх вирішенні, підтримки впевненості в досягненні бажаних цілей, постійного й послідовного ускладнення перспектив.
Особливо впливовим є очікування «завтрашньої радості» особами підліткового та юнацького віку, насамперед у формі особистісно значущого виховного заходу: цікавого кінофільму, участі в концерті, спортивних змаганнях тощо. При цьому ефективним є застосування методів формування та корекції свідомості: переконання, навіювання, приклад; методів формування та корекції позитивного досвіду поведінки: вправи, вимога, доручення, інструктаж; методів додаткової мотивації та стимулювання: заохочення, покарання, осуд; а також виявлення результатів виховного впливу: бесіда, спостереження, узагальнення незалежних характеристик тощо.
Як бачимо, сучасне суспільство вимагає від працівника КВІ не лише знання законодавчої бази, а й наявності, окрім особис¬тісних якостей, педагогічних, психологічних, філологічних, етичних знань, праꬬ- тичних умінь комунікативного, аналітичного характеру, володіння технологіями педагогічної діяльності.
Соціальна робота має здійснюватися в межах проблемної ситуації, коли порушені сталі процеси способу життя, взаємодія людей, їхні зв’язки з оточенням. Така проблемна ситуація вимагає проблемно-орієнтованого підходу, що передбачає акцент на здібностях і ресурсах особистості. Зважаючи на той факт, що більшість підоблікових осіб не мають стабільності в житті, практично не можуть самі вирішити свої труднощі і в результаті втрачають свою соціальну значимість, духовність, моральний образ, здоров’я, потребуючи при цьому юридичної і психологічної допомоги, – перед кримінально-виконавчою інспекцією постає питання «групи ризику». Це діти-сироти, діти з асоціальною/девіантною поведінкою, хворі на СНІД, жертви насильства, особи без визначеного місця проживання, ті, що втратили певне соці¬альне становище, тощо. В роботі з такими засудженими важливо довести людині, що немає безвихідних ситуацій, надати їй позитивну соціальну установку – психологічну готовність до певної поведінки. Для цього необхідно сформувати у свідомості особи три компоненти: пізнавальний, афективний (емоційну готовність до сприйняття) та поведінковий (готовність до практичного застосування). Наприклад, якщо засуджений став маргіналом у результаті втрати роботи, працівник КВІ розповідає про діяльність центру державної служби зайнятості населення, приватних кадрових агентств з метою надати необхідні знання. Наступний важливий етап – дати направлення, врівноважити емоції: «Вас там чекають», «Вас працевлаштують» тощо. Для формування поведінкового компоненту свідомості подається алгоритм дій: куди піти, як звернутися тощо. Важливо при цьому допомогти в пошуку і нового місця в житті, так і можливостей самоствердження в новому статусі.
Питання працевлаштування є важливим моментом у ресоціалізації засуджениху. Тому актуальною є співпраця кримінально-виконавчої інспекції з Управлінням праці та соці¬ального захисту населення Солонянської райдержадміністрації. На основі укладеної угоди вживаються спільні заходи щодо вирішення питання працевлаштування осіб, умовно-достроково звільнених з місць позбавлення волі, надається допомога в поновленні необхідних документів, у реєстрації за місцем проживання тощо. Останнім часом значно зросла кількість дітей з алко- та наркозалежністю і, як результат, збільшилася кількість тяжких злочинів, розбійних нападів, зроблених підлітками. У роботі з такими засудженими велике значення мають профілактичні заходи, які здійснюються спільно з районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, видання пропагандистської літератури про наслідки вживання алкоголю і наркотиків та паління, читання лекцій і проведення занять-бесід в освітніх закладах з метою соціалізації особи. У багатьох дітей – алкозалежні батьки. У таких випадках досить складно сформувати свідоме ставлення до вживання алкоголю, тому активно проводиться соціальна робота з батьками, яка пов’язана з їх реабілітацією і являє собою систему медичних, психологічних і групових форм.
Ефективно впливає на свідомість засудженого, особливо дитини, соціально-профі¬лактична реклама. Солонянська КВІ під час відвідин підоблікових школярів застосовує спеціальну літературу, відеоматеріали. Охоче сприймаються підлітками відеолекції науково-популярного й публіцистичного стилів, що у доступній формі подають інформацію про важливість, «модність» здорового способу життя, формують свідомість активного громадянина своєї держави і т.п. .
До соціальної роботи з підобліковими активно залучаються представники громадських та релігійних організацій. Так, наприклад, кримінально-виконавча інспекція Солонянського району уклала угоди зі Свято-Стрітенською церквою, Парафією Покрови Пресвятої Богородиці, Християнською Повно-Євангелійською церквою «Нове покоління» та Обласною громадською організацією з релаксації й реабілітації суспільства «Глорія». Ця співпраця спрямована на профі¬лактику та запобігання ВІЛ/СНІДу, наркоманії і впровадження терапевтичної програми для реабілітації наркозалежних осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, їхню ресоціалізацію. Засуджені, які перебувають у наркотичній або алкогольній залежності та бажають вилікуватись, направляються на добровільних засадах до реабілітаційного центру. Щороку взаємодія ДКВС України й Української православної церкви набуває усе більш системного і стійкого характеру. Наявність великої кількості засуджених, що потребують духовної підтримки священнослужителями, зростання ролі релігії в повсякденному житті вимагає продовження і зміцнення такого співробітництва. Звичайно, не кожний священнослужитель може взяти на себе відповідальність за душі людей, які загрузли у гріхах і вадах. Їм потрібна спеціальна підготовка, а також поширена організаційна і методична допомога. Злочинці – не дуже податливий матеріал. Багато засуджених зазнали падіння і розчарування в собі й в очах навколишніх. Вони придушені тягарем провини, гіркоти, сорому, гніву, озлоблення. Усе це разом виключає будь-яку можливість надії повернення до кращого майбутнього. Священнослужителям, які працюють з засудженими і служать їхнім нестаткам, дуже корисно знати мотиви, що спонукали їх до скоєння злочинів, їхні риси характеру для того, щоб вивчити їхній світогляд і відродити духовність і моральність. У цьому їм суттєво можуть допомогти працівники кримінально-виконавчої інспекції.
Кримінально-виконавча інспекція має на меті перевиховання і, як наслідок, виправлення засуджених та свідоме їх повернення до здорового, нормативного, правослухняного життя.
Дмитро ДУБОВИК,
начальник кримінально-виконавчої інспекції Солонянського району
УДДУПВП в Дніпропетровській області
|
