Інформаційний блок

KVI — Wed, 03 Nov 2010 15:46:38 GMT

Кримінально-виконавча інспекція в Солонянському районі входить до складу УДД ВП в Дніпропетровській області та складається з п'яти співробітників:
Начальник:
Капітан внутрішньої служби – Дубовик Дмитро Миколайович

Старший інспектор:

        Старший лейтенант внутрішньої служби - Сидоренко Олександр Юрійович.
    Інспектори:
        Капітан внутрішньої служби – Захарченко Анжела Марчелівна
        Старший лейтенант внутрішньої служби – Дроздецька Вікторія Павлівна
Лейтенант внутрішньої служби - Чоп Лілія Ігорівна
    До відділу кримінально-виконавчої інспекції в Дніпропетровській області входять 49 районних та міських підрозділів КВІ.

    Кримінально – виконавча інспекція – орган, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково, а також звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
Станом на 01.02.2012 рокуна обліку в КВІ Солонянського району перебуває 225 осіб.

    Функціонування кримінально-виконавчої служби базується на додержанні положень Конституції і законів України, засад міжнародного права та європейської етики, принципів позапартійності, політичної незаангажованості, відкритості для взаємодії з національними і міжнародними громадськими організаціями та інституціями.

    22 квітня 1998 року Указом Президента України № 344 на базі Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України утворено Державний департамент України з питань виконання покарань.
Рішення про створення Департаменту як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який буде безпосередньо реалізовувати єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, було прийнято на підставі Концепції реформування кримінально-виконавчої системи, затвердженої урядом у 1991 році, та зобов'язань, узятих на себе Україною під час вступу до Ради Європи.

    31 липня 1998 року Указом Президента України № 827 затверджено Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань.

    12 березня 1999 року Указом Президента України № 248 Державний департамент України з питань виконання покарань виведено з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України.
Затвердження у 1998 році Положення про Департамент, а також прийняття Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з утворенням Державного департаменту України з питань виконання покарань» створило правове поле для самостійного його функціонування, сприяло визначенню статусу органів і установ виконання покарань та надало можливість цілеспрямовано виконувати завдання щодо здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
Проведена реорганізація спростила систему управління кримінально-виконавчою системою, яка стала більш гнучкою, оперативною, дієвою за рахунок концентрації усіх сил та засобів в одному відомстві, у т.ч. служб охорони, нагляду та безпеки, виключила виконання невластивих їй функцій.

    2 березня 2000 року Законом України «Про загальну структуру і чисельність кримінально-виконавчої системи України» законодавчо визначено структуру системи виконання покарань та чисельність її персоналу.

    11 липня 2003 року Верховною Радою України прийнято новий Кримінально-виконавчий кодекс України, який розроблено з урахуванням міжнародних стандартів поводження з ув'язненими, міжнародних угод про захист прав і свобод людини, практики виконання покарань, результатів наукових досліджень, законодавства і практики інших країн.
Прийняття Кодексу стало новим етапом у реформуванні та забезпеченні дотримання прав людини в установах кримінально-виконавчої системи.

    23 червня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», яким визначено правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.

    25 квітня 2008 року Указом Президента України схвалено Концепцію реформування Державної кримінально- виконавчої служби України на період до 2017 року. Виконання Концепції стане фундаментом для подальшого руху вперед, створить належні передумови для зміцнення кримінально-виконавчої служби.
Концепцією визначені пріоритетними наступні основні напрямки, це:
    - приведення нормативної бази щодо діяльності органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів у відповідність із національним законодавством, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Європейськими пенітенціарними правилами;
    - поліпшення взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями;
    - покращення фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів і установ виконання покарань та економічного стимулювання праці засуджених;
    - створення вищого навчального закладу для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу;
    - створення мережі лікувально-оздоровчих закладів для медичного обслуговування, реабілітаційного та відновного лікування персоналу і членів їх сімей, осіб, звільнених зі служби;
    - забезпечення співробітників необхідни-ми гарантіями соціального і правового захисту, розроблення механізму забезпечення їх житлом.
    Виконання цієї Концепції сприятиме утвердженню європейських стандартів прав людини в кримінально- виконавчій системі, реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію в Європейський Союз.

    Основними завданнями ІНСПЕКЦІЇ є:
    -реалізація єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;
    -забезпечення дотримання прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізація законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту;
    -організація тримання осіб, узятих під варту, забезпечення виконання вироків суду і застосування передбачених законом заходів впливу з метою виправлення і ресоціалізації засуджених осіб;
    -організація виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю за поведінкою осіб, які перебувають на обліку кримінально-виконавчої інспекції;
    -забезпечення додержання вимог законодавства в органах і установах, запобігання вчиненню злочинів і дисциплінарних проступків самими засудженими та особами, узятими під варту, і щодо них, їх припинення та виявлення і розкриття злочинів, учинених в органах і установах, проведення дізнання у справах про ці злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності;
    -організація фінансово-господарської діяльності установ виконання покарань, їх підприємств;
    -забезпечення ефективного та цільового використання державного майна і коштів;
    -організація професійно-технічного та загальноосвітнього навчання засуджених і неповнолітніх ув'язнених;
    -правовий і соціальний захист персоналу кримінально-виконавчої служби та членів його сімей;
    -здійснення роботи з кадрами, їх добір та розстановка, направлення для навчання та підвищення професійної підготовки до навчальних закладів кримінально-виконавчої служби та вищих навчальних закладів України, які здійснюють підготовку фахівців для кримінально-виконавчої служби.

    Мінімальні стандартні правила ООН стосовно заходів, не пов'язаних з тюремним ув'язненням (Токійські правила), прийняті у 1990 році , надають високу оцінку альтернативним видам покарань та формам соціально-правового контролю щодо правопорушників, залишених у суспільстві.
У листопаді 2006 року в оціночній доповіді експертів Європейського Союзу було рекомендовано створити в Україні службу пробації. Пробація (від англ. ргоbаtіоn- випробування) - випробування умовним засудженням, система контролю за дотриманням правопорушниками покладених на них судом обов'язків та обмежень, поєднана з соціально-психологічним супроводом.
Наявність в Україні такої служби дозволить зменшити витрати держави на утримання кримінально-виконавчих установ закритого типу, зменшити негативний вплив ізоляції від суспільства на особистість засуджених.
Сьогодні у діяльність підрозділів кримінально-виконавчої інспекції активно впроваджуються елементи пробації: соціально-психологічний супровід засуджених до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, залучення до роботи з ними державних, громадських, релігійних організацій та окремих громадян (волонтерів).

    Виходячи з положень міжнародно-правових актів у сфері виконання кримінальних покарань та національного кримінально-виконавчого законодавства, вживаються заходи щодо гуманізації процесу відбування покарання, створення умов для свідомого відновлення засуджених у статусі повноправних членів суспільства.

Кримінально-виконавча інспекція Солонянського району

Інформаційний блок